публікація

У дослідженні Джеймса Ґвартні та Уго Монтесіноса проаналізовано зміни в економічних та політичних інститутах 25 колишніх централізовано-планових (КЦП) економік після падіння комунізму та те, як вони повпливали на економічні показники цих країн. Ключові висновки дослідження такі:

1. Сім з 25 КЦП економік зайняли позиції у верхньому квартилі серед 159 країн, що увійшли до проекту “Економічна свобода у світі” cтаном на 2015 рік. Ці сім країн – Грузія, Естонія, Литва, Латвія, Румунія, Вірменія та Албанія – мали зведений рейтинг індексу економічної свободи у світі 7,5 або вище у 2015 році. Ще дев'ять країн – Чеська Республіка, Болгарія, Польща, Словаччина, Угорщина, Казахстан, Македонія, Хорватія та Словенія – потрапили в другий квартиль з рейтингами від 7,0 до 7,5. Усі вони досягли значного збільшення економічної свободи протягом 1995-2015 років. Ще дев'ять країн – Киргизька Республіка, Таджикистан, Чорногорія, Сербія, Боснія і Герцеговина, Росія, Молдова, Азербайджан та Україна, – мають рейтинг ЕСС-2015 менше 7,0. Ця остання група повільніше просувається до інституційної структури ринкової економіки.
2. Країни з більшою економічною свободою зростали швидше, ніж ті, які були менш вільними. Шість із семи країн з найвільнішої групи досягли стабільного річного приросту ВВП на душу населення на рівні 4,0% або вище протягом 1995-2015 років. Винятком була Румунія, яка через пізню реформаторську діяльність досягнула темпів зростання в 4,56% в 2000-2015 роках, після прийняття реформ, що сприяють економічній свободі. Серед дев'яти країн середньої групи лише Польща та Казахстан досягли річного темпу зростання більше 4%. Із восьми країн найменш вільної групи, тільки Боснія і Герцеговина та Азербайджан продемонстрували річний приріст понад 4%. Темп зростання Боснії і Герцеговини скоріш за все було завищено через низький ВВП на душу населення станом на 1995 рік, у зв’язку з громадянською війною, тоді як високі темпи зростання Азербайджану і Казахстану обумовлені зростаючими та аномально високими цінами на нафту протягом 2002-2014 років.
3. Міжнародна торгівля (імпорт плюс експорт) як частка ВВП суттєво зросла у майже всіх країнах із найбільш вільної та середньої груп протягом 1995-2015 років. Зростання розміру сектора торгівлі було особливо значним у десяти КЦП країнах, які вступили до Європейського Союзу в 2004 та 2007 роках. Чисті прямі іноземні інвестиції як частка ВВП також суттєво збільшились протягом першого десятиліття 21 століття. Ці тенденції свідчать про більшу інтеграцію у світову економіку. Проте рівень іноземних інвестицій значно знизився починаючи з 2010 року, що є ознакою потенційних проблем у майбутньому.
4. Рівень бідності зріс у кількох КЦП країнах на перехідному етапі 90-х років і початку 21 століття. Однак згодом цей показник швидко знизився. Станом на 2015 рік рівень помірної бідності ($3,10 на день у доларах 2011 року) був нижчим, ніж у 1995 році, у всіх КПЦ економіках.  Він становив менше 10% у 21 (і менше 5% у 18) із 25 КЦП країн.
5. У період з 1995 до 2015 року політичні інститути більшості КЦП економік просунулися у напрямку захисту громадянських свобод, демократичного прийняття рішень та кращого контролю за корупцією. У 2015 році дев'ять країн мали політичні інституції, які найбільшим чином відповідали захисту громадянських свобод, політичній демократії, обмеженню виконавчої влади та відсутності корупції, а саме Естонія, Литва, Латвія, Чехія, Польща, Словаччина, Угорщина, Хорватія та Словенія. На противагу цьому, політичні інститути Казахстану, Таджикистану, Росії та Азербайджану найменше узгоджувалися з захистом громадянських свобод, демократичними принципами та відсутністю корупції.
6. ВВП на душу населення КЦП економік значно зріс впродовж 1995-2015 років, у порівнянні з країнами з високим рівнем доходу Європи та світу загалом. Найбільше зростання відносного доходу відбулося у Грузії, Литві, Латвії, Вірменії, Албанії, Казахстані, Азербайджані і Боснії та Герцеговині. ВВП на душу населення кожної із цих країн збільшився більш як удвічі відносно середнього показника для 21 країни з високим рівнем доходів з 1995 до 2015 року. П'ять із цих восьми країн знаходяться у групі із найвищими рейтингом економічної свободи за 2015 рік.
7. Регресійний аналіз було використано для оцінки впливу первинного доходу, економічної свободи, населення, демографічних чинників, чистих прямих іноземних інвестицій та чистого експорту палива на зростання ВВП на душу населення. Ця комплексна модель пояснила приблизно дві третини відмінностей у зростанні ВВП на душу населення між 122 країнами, для яких доступні дані за 1995-2015 та 2000-2015 роки. Модель регресії свідчить про те, що економічна свобода має позитивний і дуже значущий вплив на економічне зростання, навіть з урахуванням інших факторів, що увійшли до моделі. Фіктивна змінна для КЦП групи з рейтингом ЕСС-2015 більше 7,5 завжди була значущою, що свідчить про те, що зростання цих країн було швидшим, ніж 21 країни із високими доходами.
8. Регресійний аналіз також було використано для дослідження факторів задоволеності життям, показника, виведеного з “Дослідження цінностей світу”. Набір індивідуальних характеристик (таких як зайнятість, відносний дохід, стать та вік) та дані по окремих країнах, включно із зведеним рейтином ЕСС, ВВП на душу населення, показником демократії Polity IV та мовним фракціоналізмом було враховано як незалежні змінні. Результати показують, що економічна свобода має значущий позитивний вплив на задоволеність життям як безпосередньо, так і опосередковано (через ВВП на душу населення). У той час як задоволеність життям людей, що проживали у КЦП країнах, була суттєво нижчою, ніж жителів інших країн у 1990-х роках, цей розрив зменшився, а станом на 2010-2014 роки він був фактично ліквідований.
9. Рейтинги економічної свободи КЦП країн значно зросли в групі 1 (розмір уряду), 3 (доступ до надійних грошей), 4 (міжнародний обмін) та 5 (регулювання фінансів, робочої сили та бізнесу) протягом 1995-2015 років. У цих чотирьох областях показники економічної свободи КЦП країн, зокрема 11 із них, які зараз є членами Європейського Союзу, приблизно такі ж, як і рейтинги європейських країн з високими доходами.
10. Існує суттєва різниця у якості правових систем (група 2 ЕСС) між КЦП країнами та європейськими країнами з високим рівнем доходів. Більше того, КЦП країни не змогли досягти успіхів у цій сфері. Існують навіть певні ознаки погіршення ситуації в декількох країнах. Якщо КЦП країни не удосконалять свої правові системи, їхнє майбутнє зростання буде повільним, а досягнення відносно країн з високими доходами зійдуть нанівець. Можливо, це відбувається вже зараз, оскільки прямі іноземні інвестиції різко скоротилися, а реальне економічне зростання сповільнилося з 2010 року.

КЦП економіки: 25 років після падіння комунізму