проект

У 2016 році виповнилося тридцять років з дня проведення першої з серії конференцій Інституту Фрейзера (Fraser Institute), організованої Майклом Уолкером разом із Мілтоном та Роуз Фрідман та присвяченої розробці чітко визначеного мірила економічної свободи. Окрім подружжя Фрідманів, в конференціях також брали участь деякі провідні економісти світу, включно з Дугласом Нортом, Гері Беккером, Вільямом Нісканеном та Гордоном Таллоком. Конференції проводились в період з 1986 по 1994 рік, а їх кульмінацією стала перша публікація звіту «Економічна Свобода в Світі».

Із самого початку учасники конференції прагнули ретельно визначити економічну свободу і розробити точне мірило для якомога більшої кількості країн. Крім того, хотілося, щоб це мірило було абсолютно прозорим і якомога більш об'єктивним.

Концептуально, економічна свобода має місце, якщо економічна діяльність координується особистим вибором, добровільним обміном, відкритими ринками, а також чітким визначенням та дотриманням права власності. Люди є економічно вільними, коли вони мають право обирати самі для себе, а також брати участь у добровільних транзакціях, якщо це не завдає шкоди будь-якій людині або майну інших осіб. Вимірювання Економічної свободи у світі можна розглядати як спробу визначити, наскільки інституції та державна політика певної країни відповідають ідеалу «обмеженого» уряду, коли уряд обмежується захистом прав власності та налагодженням забезпечення вузького набору «суспільних благ», таких як національна оборона та доступ до надійної валюти, проте трохи виходить за межі цих основних функцій.

Індекс економічної свободи у світі

Індекс, який публікується у щорічному звіті «Економічна свобода у світі», вимірює рівень підтримки економічної свободи інститутами та політикою країн. Сорок два показники використовуються для побудови сумарного індексу і вимірювання рівня економічної свободи в п'яти широких категоріях:

1. Розмір уряду: витрати, податки і підприємства;

2. Правова система та захист прав власності;

3. Доступ до стійкої валюти;

4. Свобода міжнародної торгівлі; і

5. Регулювання кредиту, праці та бізнесу.

З часу першої публікації у 1996 році, численні дослідження використовували дані індексу, щоб проаналізувати вплив економічної свободи на інвестиції, економічне зростання, рівень доходів і рівень бідності. Практично всі без винятку, ці дослідження показали, що країни з інститутами і політикою відповідними економічній свободі мають вищий рівень інвестицій, швидше економічне зростання, вищий рівень доходів, а також швидше зниження рівня бідності

Індекс ЕСС на даний час покриває 159 країн і територій. Дані доступні приблизно для 100 країн і територій з 1980 року, і для багатьох з 1970. Цей набір даних дозволяє вченим аналізувати вплив і міжкраїнових відмінностей в економічній свободі і змін у такій свободі за три з половиною десятиліття.

У березні 2017 року Bendukidze Free Market Center презентував першу українську версію звіту, ознайомитися з якою Ви можете нижче.

Економічна свобода світу 2016