публікація

Політична автобіографія президента Грузії, губернатора Одеської області Михайла Саакашвілі важлива не тільки тому, що дає відповідь мислячому українському суспільству на питання Who is Mr Saakashvili. Вона важлива тому, що демонструє абсолютно особливий підхід до політичних дій, до реформ, і в кінцевому підсумку – до способу мислення, який стоїть за успішною трансформацією однієї неуспішної пострадянської держави і, сподіваюся, не лише її однієї.

Я пишаюся тим, що ця книга відкриває нову книжкову програму Bendukidze Free Market Center. Коли два з половиною роки тому я запрошував Бендукідзе в Україну – справа була 22 лютого 2014–го, Янукович тільки-тільки втік з Києва – моєю головною метою було зробити так, щоб українське суспільство отримало від нього не стільки готові рецепти, скільки підхід до осмислення і вирішення проблем, що накопичилися за багато десятиліть.

Цей підхід зводиться, на мій погляд, до трьох речей. По-перше, говорити правду, навіть якщо комусь вона буде неприємна. По-друге, бути нетерпимим до неефективності, тому що будь-яка неефективність породжує корупцію. І по-третє, цінувати час – розуміти, що не можна вічно відкладати на потім, потрібно робити, інакше цього потім просто не буде.

За останні два з половиною роки і я, і дуже багато українців переконалися, що такий підхід до політики – це набагато більш широкий феномен, можна сказати, культурне явище. Бендукідзе, при всій його геніальності, був не єдиним його носієм. Грузинські реформи – це результат того, що відповідальність за країну прийняло на себе абсолютно нове покоління. Кращі представники цього покоління в останні роки дуже багато зробили для того, щоб допомогти Україні подолати важку спадщину неправильного мислення, результатом якого стали корупція, бідність, відсутність перспектив.

Я не буду тут розхвалювати автора. Скажу кілька слів про саму книгу. Упевнений, що ті, хто хоче змінити нашу країну на краще знайдуть в ній безліч ідей і уроків. Можливо, головний урок – це говорити правду і не боятися. Це дуже важливо для усіх, хто працює в Україні над реформами. «Помірних» реформ, як виявляється, не буває – у всякому випадку в країнах з такими слабкими правовими і політичними інститутами. Заслуга Саакашвілі в тому, що він не боїться називати речі своїми іменами і закликати до реформ, які у нинішньому політичному класі сприймаються як «третя рейка» – тобто як найвірніший спосіб політичного самогубства. Масштабне дерегулювання усіх сфер життя, включно з відкриттям ринку землі, ринків охорони здоров'я та освіти – ось далеко не повний перелік реформ, про які у нас не прийнято говорити. Саакашвілі без жодних вагань порушує змову мовчання, і це дуже важливий внесок у зміну політичного та інтелектуального клімату в країні.

У цій книзі є масштабне бачення тієї України, яку ми хочемо побудувати. Безумовно, між баченням і втіленням – велика дистанція. Необхідно почати дискусію про те, як перетворити бачення в реальність.